суботу, 28 листопада 2015 р.

День пам'яті жертв голодомору





Пам`ять Голоду плаче,
блякне Сонце в зеніті
Чорний Мор на Вкраїну,
наче пошесть, упав...
Ненароджені душі,
ненароджені діти,
Їх батьки не зустрілись –
Голод жертви забрав..

середу, 18 листопада 2015 р.

Обласний етап VІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка.


7 листопада 2015 року на базі Тернопільської ЗОШ I-III ступенів відбувся ІІІ (обласний) етап VІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка. У Конкурсі взяли участь 133 учні загальноосвітніх і професійно-технічних та 47 студентів вищих навчальних закладів.

Усіх присутніх – представників департаменту освіти і науки облдержадміністрації, інституту післядипломної педагогічної освіти, громадських організацій, учителів – щирим художнім словом і ліричною піснею гостинно привітали учасники художньої самодіяльності цього навчального закладу. Найщиріші побажання успіхів передала учасникам Конкурсу та їх наставникам заступник директора департаменту освіти і науки облдержадміністрації Наталія Біловус.

Серед переможців Конкурсу двоє учнів нашого району: 
Нестерович Юліана, учениця 11 класу загальноосвітньої школи 
І-ІІІ ступенів смт. Гусятин (вчитель Квасницька Н.Б.) – диплом ІІІ ступеня; 
Нечесний Ярослав, учень 9 класу загальноосвітньої школи  І-ІІІ ступенів №2 м.Копичинці (вчитель Ковальська Г.Є.) – диплом ІІІ ступеня.

середу, 4 листопада 2015 р.

ІІ ЕТАП VI МІЖНАРОДНОГО МОВНО-ЛІТЕРАТУРНОГО КОНКУРСУ ІМ. ШЕВЧЕНКА

  

  31 жовтня 2015 року відбувся  ІІ етап VI Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка. У Конкурсі взяли участь 200 учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

Переможцями стали:
Василенька Вікторія Ігорівна – учениця 5 класу ЗОШ І-ІІІ ст. № 2 м.Хоростків (вчитель Бігус Т.М.);
Підгородецька Христина Андріївна - учениця 6 класу НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. № 1-гімназія» м. Хоростків (вчитель Слободяник І.С.);
Кравець Марта Сергіївна – учениця 7 класу ЗОШ І-ІІІ ст. № 2 м. Хоростків (вчитель Станіславів Л.Я.);
Пастернак Ігор Сергійович – учень 8 класу ЗОШ І-ІІІ ст. смт. Гусятин
 (вчитель Процків С.І.);
Нечесний Ярослав Іванович - учень 9 класу ЗОШ І-ІІІ ст. № 2 м. Копичинці (вчитель Ковальська Г.Є.);
Чуфай Лілія Романівна – учениця 10 класу ЗОШ І-ІІІ ст. с. Раштівці
(вчитель Люба Н.О.);
Нестерович Юліана Володимирівна - учениця 11 класу ЗОШ І-ІІІ ст.
смт. Гусятин (вчитель Квасницька Н.Б.).


   7 листопада команда учнів – переможців братиме участь в обласному етапі Конкурсу.

вівторок, 3 листопада 2015 р.

Обласний семінар


   29 жовтня 2015 року в ТОКІППО відбувся обласний семінар методистів райметодкабінетів з української мови і літератури «Розвиток фахової та професійної компетентностей словесника: науково-методичний супровід». Метою проведення цього методичного заходу є систематизація знань методистів щодо ролі та функцій учителя в умовах сучасної мовно-літературної освіти, сутності понять «професійна і фахова компетентності словесника», їх структури, складників, рівня сформованості.
З аналізом результатів зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури як одним із чинників визначення мотиваційно-стимулювального та діагностико-коригувального аспектів системи методичної роботи з учителями-словесниками виступив Шайнюк Ю.Ч., заступник директора ТОКІППО з питань моніторингу освіти та зовнішнього незалежного оцінювання.

      Методист Тернопільського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Кондирєва М.М. майстерно висвітлила питання «Науково-методичні засади удосконалення професійної та фахової компетентностей учителя-словесника».
Про діяльність закладів освіти Гусятинського району та районного методичного кабінету з підвищення рівня науково-методичної підготовки, фахової майстерності вчителів та якісного забезпечення вивчення української мови і літератури в школах району розповіла Цвігун Г.Й., завідувач  Гусятинського РМК.

Також було розглянуто питання:
«Методичний супровід формування фахової та професійної компетентностей учителів української мови і літератури» - Коваль О.А., методист Гусятинського РМК.








    









 «Науково-методичний супровід роботи щодо вдосконалення педагогічної майстерності вчителів у міжкурсовий період» - Крицька Л.З., Слободяник І.С., директор і заступник директора з науково-методичної роботи НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. №1-гімназія» м. Хоростків


«Використання інноваційних комп’ютерних технологій у методичній роботі як один із мобільних шляхів формування професійної компетентності учителів української мови і літератури» -  Гевко А.Ф., учитель української мови і літератури ЗОШ І-ІІ ст. с. Котівка


«Система методичного забезпечення роботи вчителя в умовах модернізації освіти» - Демків О.М., Бугира  О.В., учителі української мови і літератури  НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. № 1-гімназія» м. Копичинці


«Професійність вчителя на уроках та у позакласній роботі як один із шляхів формування морально-естетичних та загальнолюдських цінностей учнів»  - Воловець О.Р., учитель української мови і літератури ЗОШ I-IIІ ст. 2 м.Копичинці.
    Практичний психолог ЗОШ І-ІІІ ст. с. Раштівці Гуменюк О.В вдало та цікаво провела ділову гру «Портрет учителя-професіонала».


четвер, 22 жовтня 2015 р.

«Ще не було епохи для поетів, але були поети для епох…»



  22 жовтня 2015 року виповнюється 80 років з дня народження поета і громадського діяча, академіка Національної академії наук України, голови Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка, голови Фонду культури України Бориса Ілліча Олійника.
    Дебютував у літературі 1959 року книжкою-нарисом «За Північним Дінцем». Вже 1962 року світ побачить його перша збірка  «Б’ють у крицю ковалі». Наступне зібрання поезій  «Двадцятий вал» видає, будучи  кореспондентом журналу «Ранок». Його поява остаточно переконала любителів красного слова, що в українську  літературу прийшов поет активної життєвої позиції з проникненням в глибинні пласти народного життя, про місце і роль людини у вирі суспільних процесів, її моральні та духовні цінності. На сьогодні Борис Ілліч – автор понад 40 книг віршів, есе, статей, які, перекладались російською, чеською, словацькою, польською, сербською, румунською, італійською та іншими мовами. Найвідоміші збірки: «Б’ють у крицю ковалі», «Двадцятий вал», «Відлуння», «Сива ластівка», «Дума про місто», «Міра». Основний жанр – поетичний, виступав також у публіцистиці. Борис Олійник – ціла епоха в українській літературі, а його митецька й людська доля – один із яскравих прикладів існування (виживання) поета, людини творчої у тоталітарному суспільстві.
   Борис Олійник —неперевершений лірик, у силу багатьох обставин ще  «не прочитаний» українською спільнотою. Саме в його поезії вчувається отой істинний український поетичний ген, нерв — іронічний, з родзинками гумору, полтавською лукавинкою, споконвічною правдою філософа і сіяча:
Я  все  вам  прощу, побратими 
 і  недруги  вчені,  –
Хай  доля  врожайного  вам 
 надарує  дощу!
Але  не  прощу  і  пилинки
 на  образ  Шевченка
І  зламану  гілку  калини повік 

не  прощу!

                                                           

неділю, 11 жовтня 2015 р.

      26 вересня у Марійському духовному центрі «Зарваниця» відбулася сьома професійна проща працівників сфери освіти. У паломництві взяли участь близько 3 тисяч освітян з різних областей України, а також голова комітету Верховної Ради з питань освіти та науки Лілія Гриневич.
     Божественну Літургію на подіумі біля Собору Матері Божої Зарваницької очолив Архиєпископ і Митрополит Тернопільсько-Зборівський Василій (Семенюк), який привітав прочан з Днем вчителя.
«Вчительська праця - це не лише професія, а й покликання та велика місія, - зазначив у духовному слові Митрополит Василій. – Це місія та завдання від Господа служити для добра ближнього, суспільства… Правдивими ознаками справжнього покликання вчителя є щира любов до дітей, до вчительської праці і, особливо, радість і духовна насолода від своєї діяльності». Архиєпископ наголосив, що українські школи повинні творити спільноту вчителів, учнів та батьків, у якій кожен віднайде свою ідентичність.
     У Соборі з п. Лілією Гриневич відбулася зустріч вчителів, на якій присутні спільно обговорили, як покращити навчальний процес та патріотичне виховання школярів, представники різних навчальних закладів поділилися досягненнями у сфері виховання дітей та молоді.










понеділок, 28 вересня 2015 р.

Трагічний, величний і вічний Василь Стус


Ярій, душе! Ярій, а не ридай,
У білій стужі сонце України.
А ти шукай червону тінь калини,
На чорних водах тінь її шукай,
Де жменька нас...
      



    "У суботу, 4 вересня, під час виступу автора фільму та його учасників, а потім після виступу Івана Дзюби, який не зміг сказати про групу арештів (його зіпхнули зі сцени, гукаючи, що людей не заарештовують), я виступив там також. Мене обурило брутальне поводження з Іваном Дзюбою...
    Я говорив з обуренням про те, що підозріливо приховувані арешти викликають гнітючу атмосферу, яка створилася в Києві, особливо щодо молодих митців. Ці підозріливі арешти створюють ґрунт для страшних аналогій. Тінь кривавого 1933 року надто близька, щоб не можна було реагувати на будь-які подібні симптоми. Чисто психологічно, чисто громадянськи я не міг стриматись. Я вважаю, що в таких умовах мовчанка є злочином...".
        У ніч з 3 на 4 вересня 1985 року В. Стус помер. Містична знаменна дата: саме 4 верес­ня, тільки 1965 року, відбулася прем'єра "Тіней забутих предків", дата Василевого виступу, після якого почався двадцятилітній шлях на Голгофу.
   Василь Стус жив і загинув, аби український народ мав те, що Богом дано кожному народові – свободу, незалежність, право на рідну мову, історичну пам’ять, самобутню культуру.
    Василь Стус за своїм покликанням і з ласки Божої – поет, людина незламної волі, Герой України. Він не тільки непересічна, а й рідкісна своїм талантом і культурою людина - приклад синівської вірності своєму народові й самовідданої любові до Батьківщини. Василь Стус був і залишається сьогодні взірцем громадянського служіння. 
      Тривалий час поезія В. Стуса була недоступною читачеві, а сьогодні його вірші, літературно-критичні праці є національною гордістю нашого народу, великим духовним здобутком. Своєю творчістю Стус піднявся до вершин світової поезії. Його ім'я нині на вустах не лише у знавців української літератури, а усіх, кому дорога Україна. У 1991 році Василя Стуса посмертно відзначено Національною премією України імені Т. Г. Шевченка за збірку поезій «Дорога болю» (1990).
      У мантії лауреата Нобелівської премії, на жаль, не довелося постати Василю Стусу перед людством. Але його вірші в перекладах читають в усьому світі, їх давно знають і люблять. Їхня дорога була такою довгою лише до нашого читача.
     Усе життя йшов Стус до України, до свого народу, несучи на плечах хрест правди і сумління і знаючи, що сходить на Голгофу. Тепер він з нами навіки.
Вшановуючи 30-ті роковини з дня смерті Василя Стуса, у ЗОШ І-ІІ ступенів с.Котівка був проведений урок-пам'ять "Дорога болю".

   Гевко А.Ф. - учитель української мови та  літератури ЗОШ І-ІІ ступенів с.Котівка











четвер, 24 вересня 2015 р.

Україна відзначала ювілей



   4 вересня 2015 року виповнилося 50 років з дня прем’єри фільму «Тіні забутих предків». Він  став класикою світового кінематографа, про що свідчать цифри переглядів та позиції у списку двадцятки кращих фільмів світу. Через 50 років після виходу українське кіно продовжує цікавити та закохувати у себе глядачів. Тому до цієї дати  у ЗОШ І-ІІ ступенів с.Котівка відбувся  урочистий урок з демонстрацією легендарної вітчизняної кінострічки. Перед початком сеансу школярі познайомились із книжковою виставкою «Нетлінна пам'ять серця», яка була присвячена  історії створення фільму.
   Художній фільм «Тіні забутих предків» за однойменною повістю Михайла Коцюбинського зняв режисер Сергій Параджанов, оператором стрічки виступив Юрій Іллєнко. Головні ролі Івана та Марічки зіграли Іван Миколайчук і Лариса Кадочникова.  Це один із найколоритніших і наймістичніших творів української літератури. Цей фільм став візитівкою українського кіномистецтва в усьому світі та отримав 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях (із них 24 гран-прі) у двадцять одній країні. Та найважливіша його нагорода – це любов глядачів, для яких стрічка і після 50-ти років існування не втратила своєї цінності.

   У вересні 1965 року на прем'єрі «Тіней забутих предків» в кінотеатрі «Україна» Василь Стус, Іван Дзюба, Мирослав Скорик, Георгій Якутович і В'ячеслав Чорновіл публічно висловили протест проти політики влади, оприлюднивши інформацію про арешти української творчої інтелігенції. Таким чином прем'єра фільму увійшла в історію України, а не тільки кінематографа.


середу, 16 вересня 2015 р.

День грамотності

      8 вересня 2015 року учні спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням інформаційних технологій та технологічних дисциплін
с. Васильківці  відзначили Міжнародний день грамотності.
Грамотність - свято для людства, яке досягло вражаючого прогресу в цій галузі, довівши кількість грамотних людей у світі до чотирьох мільярдів. Однак грамотність для всіх - дітей, молоді та дорослих - ще не до кінця досягнута мета. Для кожної людини важливо бути грамотною.
«Шляхів до мовної досконалості безліч. Але всі вони починаються з любові до рідної мови, до майстерного бажання володіти нею і відчуття власної відповідальності за рідну мову», – саме так писали учні 7-го класу в навчальному диктанті. Також з ними проведено виховну годину  на тему: «Грамотність – запорука успіху людини!»
                                                            Вчитель української мови та літератури
                                                            Ващишин Ірина Любомирівна.






понеділок, 24 серпня 2015 р.

Зі святом тебе, Україно!

 
   

     Мабуть, так влаштований світ, що все, що отримуємо задарма - більшість не цінує, не сприймає як найвищу цінність.
    Доля за останній час змінила Україну та продовжує змінювати. Ми живемо під час справжньої національно-визвольної боротьби за свою Батьківщину, гідність та заради майбутнього наших дітей. Нові часи, нові завдання, нові вимоги… Незалежність України дає можливість кожному з нас стати справжнім господарем своєї землі. 
     До незалежності Україна йшла довгим, тяжким і жертовним шляхом, дорого за неї заплатила. За нею - і трагічні, і героїчні сторінки історії нашого народу. А сьогодні ця незалежність дається через тисячі смертей найкращих синів нації. Україна платить страшну ціну за право бути. Для більшості українців наша армія, добровольці, волонтери стали гордістю країни. У нашій свідомості швидко і незворотньо змінюється система цінностей. 
    І цього разу ми обов’язково вистоїмо. Поки що скалічена, зболена Україна - мов зруйнована хата після війни. Без дверей. Кожен маже увійти. Забрати, що хоче. І хто ж захистить її душу, її майбутнє? Боляче за нашу прекрасну землю, цей розкішний вінок з рути і барвінку, країну смутку і краси, за її мужній народ, що віками боровся за своє щастя і далі бореться.
   Україна може вижити і повинна вижити і, насамперед, завдяки її культурі. Бо це - єдиний посланець душі України, її людська і творча суть. Час минає, а все, що талановито закарбовано у слові, залишається з нами і залишиться після нас. Утверджуймо Україну духу, Україну розуму, Україну серця - навіки, до нескінченності!

З Днем Незалежності всіх і вічна пам’ять  тим, хто віддав своє життя заради свободи нашої країни.



«Доки є небо синє,
доки серця палають.
Доки пшеницю сіють,
герої не вмирають.»



суботу, 22 серпня 2015 р.

День державного прапора України


День державного прапора України

     23 серпня українці відзначають величне свято — День прапора України.
Державний прапор – символ свободи, єднання та слави нашої країни. Уособлює у собі всі прагнення та надії українського народу на краще майбутнє. Прапор — одна з офіційних емблем України, яка символізує її суверенітет. Його маємо берегти і шанувати як найвищу національну святиню. Мить, коли піднімається прапор України та звучить державний гімн – це момент піднесення, який сповнює серця гордістю за рідну країну. То ж нехай синьо-жовтий стяг і надалі вселяє в серце кожного українця гордість та спонукає на нові подвиги заради своєї Батьківщини.
     Бажаємо Вам, щоб Ваше життя завжди було яскравим і багатим, як кольори нашого державного стягу: синім і мирним, як небо, та жовто-золотистим, як пшеничні поля України! Доброго здоров’я, добробуту і щастя кожній родині!


середу, 19 серпня 2015 р.

ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДНЄ


19 серпня християни святкують Преображення Господнє. Його ще називають Яблучним Спасом, у цей день прийнято святити яблука та інші фрукти та овочі.
    Свято Преображення Господнього існувало вже в IV ст., про що свідчать повчання і слова Єфрема Сіріна й Івана Золотоустого. Мати Костянтина Великого, свята рівноапостольна Єлена, побудувала на горі Фавор храм на честь Преображення, зруйнований у XII ст. Салах-ад-діном. Піснеспіви на честь свята були написані Іоанном Дамаскином і Космою Маюмським (VIII ст.). Від VI ст. це свято урочисто святкується у Східній Церкві під назвою «Господнього Преображення».

  Народними назвами цього свята є Спас, Другий Спас або Яблучний Спас. Крім яблук, у цей день на церковну паперть приносять й інші плоди врожаю: горох, картоплю, огірки, жито, ячмінь тощо. Все це священик повинен після обідні благословити і прочитати над ним молитву, за що вдячні прихожани наділяють його так званими начатками — потроху від кожного сорту з принесених плодів. Освячення у цей день винограду і різних фруктів та овочів символізує розквіт і плодючість усього створеного у безкінечному царстві життя.

вівторок, 2 червня 2015 р.

Підсумки гри "Соняшник"

             Учні ЗОШ І-ІІІ ступенів села Товсте взяли активну участь у Всеукраїнській українознавчій грі «Соняшник», яка відбулася 3 березня 2015 року. За підсумками цього конкурсу діти отримали нагороди: Ізотова Юлія, учениця 6 класу – Диплом ІІ ступеня Всеукраїнського рівня,  а в подарунок – брелок, чотири Дипломи ІІІ ступеня Регіонального рівня, а в подарунок – наклейки, чотири Дипломи переможців на шкільному рівні, а в подарунок – закладка, одинадцять Сертифікатів  учасника Всеукраїнської гри «Соняшник». Гра «Соняшник» дуже цікава й корисна для дітей. Беручи участь в такій грі, діти вчаться працювати  самостійно, логічно мислити, показують свої здібності. Участь у таких іграх допомагає їм розпізнати бездонне джерело української народної мудрості, усвідомити свою причетність до української нації, відчути зв'язок з історією рідного народу. Ми дуже вдячні координаторам за таку цікаву гру і на наступний рік сподіваємося здобути ще кращі результати.
Так старано ми працюєм,
Дарма часу не марнуєм.
«Соняшник» єднає нас,
Гра цікава просто «клас». 

понеділок, 27 квітня 2015 р.

Кожен урок учитель проводить у новому класі, і в кожному класі — різні учні. Є обдаровані, є ті, що захоплюються твоїм предметом, є байдужі, є такі, які, на перший погляд, не в змозі його опанувати, але люблять тебе, є такі, що вірять і довіряють тобі, є й інші. Різні діти, різна частота їхньої налаштованості на твою особистість. Дуже важливо вірити в здібності кожного учня. Знати їх, вірити і бачити, як кожен просувається по шляху віри в тебе і пізнання твого предмета.

Учень 5-Б класу спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням інформаційних технологій та технологічних дисциплін с. Васильківці Ващишин Назарій  бере участь у різних конкурсах, активний, здібний, розумний, допитливий. У березні-квітні у районі проводився  Всеукраїнський  дитячий літературний конкурс «Захистимо країну від лиха» на протипожежну та техногенну тематику.   Вчитель української літератури Ващишин Ірина Любомирівна запропонувала Назарові взяти участь у цьому конкурсі. На конкурс Назар представив свою  казку «Неслухняний онук».  Яким здивуванням було для нього, коли він зайняв у цьому конкурсі ІІ місце. Його запросили для  нагородження у м. Тернопіль. 17 квітня в Україні відзначається День пожежної охорони. З нагоди свята в Управлінні державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області провели День відкритих дверей. Усі бажаючі отримали можливість завітати в гості до рятувальників і ознайомитися з тонкощами цієї професії. Найбільшу цікавість до роботи пожежно-рятувальної служби виявило підростаюче покоління. До Управління завітали учні переможці Всеукраїнського дитячого літературного конкурсу «Захистимо країну від лиха» на протипожежну та техногенну тематику, яких нагородили призами за кращі роботи.

Спеціально для переможців конкурсу рятувальники показали спеціальну пожежно-рятувальну техніку та обладнання, продемонстрували можливості їхнього використання та розповіли про особливості своєї непростої роботи. Школярі з цікавістю оглядали техніку та обладнання вогнеборців, багато бажаючих приміряли на себе захисне їх спорядження – кожен хотів відчути себе в ролі справжнього рятувальника.
Назарій повернувся дуже задоволений і заявив, що із великим бажанням братиме учать у різних конкурсах.

Ірина Любомирівна терпляча і вірить в учнів. Вірить не стільки у свій талант навчити кожного, скільки в те, що кожен обов'язково опанує її предмет. І якщо вчитель зміг дочекатися результатів навчання, здавалося б, від найменш здібного учня, тактовно ставився до цього учня, допомагав своєю вірою в його сили, “не помічав” промахів і вмів підтримувати перші пpомені зацікавленості учня, то настане мить радості.
                 

Вчитель української мови та літератури Ващишин Ірина Любомирівна.

вівторок, 31 березня 2015 р.

VIII Міжнародний конкурс з українознавства

      26–28 березня 2015 р. у м. Києві відбувся VIІІ Міжнародний конкурс з українознавства для учнів 8–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, який проходив на базі Науково-дослідного інституту українознавства. 
    До участі в заході були запрошені представники Міністерства освіти і науки України, директор Науково-дослідного інституту українознавства Богдан Галайко, народний депутат України VII та VIII скликання Андрій Іллєнко, Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, Голова Державного агентства України з питань кіно Пилип Іллєнко.    
    Привітав учасників Конкурсу заступник директора Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України Дятленко Сергій Миколайович, який відмітив, що: «Питання дослідження українознавства завжди було актуальним і важливим. Сучасний період дає можливість вільно почуватись на своїй землі, однак не всі почувають себе вільними, адже є території, де не лише за вишиванку, а навіть на жовто-блакитну стрічку люди розплачувались життям».       
     Учасниками ІІ туру VIІІ Міжнародного конкурсу з українознавства для учнів 8–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів були учні 8 класу ЗОШ І-ІІІ ступенів села Гадинківці  Попелюх Тетяна Борисівна та Потикевич Мар'яна Юріївна.












       






















вівторок, 10 березня 2015 р.

Тарас Шевченко живе і промовляє...

Коли українська нація була на краю загибелі, Т.Г. Шевченка послало в Україну небо. Тоді ще не всіх українців скував страх кріпосницької неволі, ще не загинув код зв'язку українського народу з Богом, що на рідній мові линув до нього у молитвах бути вільним, звільнитися з неволі, ще не забута була бойова історична правда, ще вірив народ у бажану свободу України. І залунав свободи клич з уст виразника найглибших заповітних прагнень народних мас: "Борітеся – поборете!", зворушив серця, кинув вогонь віри у серце свого розтерзаного народу.
Тарас Шевченко для кожного свідомого українця – не просто народний поет, талановитий митець, а й національний пророк, апостол правди, заступник знедолених, провидець, великий патріот та один із найбільших революціонерів нашого народу. Прозаїк ХІХ – початку ХХ ст. Богдан Лепкий зазначав про появу Шевченка в історії так: «Українські письменники відразу зрозуміли, що оце явився поміж них отой співець-месія, якого вони навіть не сподівалися мати».
Тарас Шевченко - символ волелюбства та боротьби за свободу і кращу долю свого народу. І сьогодні, коли перед Україною постало стільки викликів, як ніколи важливо не втрачати сили духу і говорити правду, як це робив поет. Шевченко став рушієм боротьби для свого народу, його слово пробудило українську націю.

"Наш єси, поете, а ми народ твій і духом твоїм дихатимемо во віки віків". (Пантелеймон Куліш)

середу, 25 лютого 2015 р.

Дочка Прометея


Божественне знамення долі: через десять років по тому, як із рук великого Тараса випала свічка, що запалила надію на відродження українського духу, над Україною, над усією землею зійшла зоря Лесі Українки.
Леся Українка. Окраса і гордість української нації, одна з фундаторів нової української літератури. Одержима. Волинська Мавка українського мистецтва слова. Класик української, європейської та світової літератур, геніальна поетеса і драматург, талановитий прозаїк і перекладач, учений-літературознавець і фольклорист-етнограф, публіцист, педагог, видавець, журналіст, поліглот, громадський діяч.
Життя її – це сонячний промінь, що благовістом нового дня пробивається з темряви і кличе, і вабить до світла. Людина з великої літери, жінка, яка відважно, зі співом на устах ішла проти життєвих незгод.
Рано обірвалась її пісня, щиросердний спів. Відстань, безжально коротка, лягла від першого ранку, що зарожевів крайнеба маленькій Лесі посеред мальовничої природи українського Полісся і до того останнього сонця, що відпалало її сухим вогнем у далекому гірському Сурамі. Вона пішла з життя, пішла духом незломлена. Образ її таким живе й житиме для нас – сповнений гідності, прекрасний у своїй людяності і великім творчім горінні.

Ідеш по тій землі, що промовляє:
Тарас Шевченко – дух мій невгасимий,
Іван Франко – моя незламна сила,
А Леся – то краса моя жива.

Леся Українка