Коли українська нація була на краю загибелі, Т.Г. Шевченка послало
в Україну небо. Тоді ще не всіх українців скував страх кріпосницької неволі, ще
не загинув код зв'язку українського народу з Богом, що на рідній мові линув до
нього у молитвах бути вільним, звільнитися з неволі, ще не забута була бойова
історична правда, ще вірив народ у бажану свободу України. І залунав свободи
клич з уст виразника найглибших заповітних прагнень народних мас:
"Борітеся – поборете!", зворушив серця, кинув вогонь віри у серце
свого розтерзаного народу.
Тарас Шевченко для
кожного свідомого українця – не просто народний поет, талановитий митець, а й
національний пророк, апостол правди, заступник знедолених, провидець,
великий патріот та один із найбільших революціонерів нашого народу. Прозаїк ХІХ – початку ХХ ст. Богдан
Лепкий зазначав про появу Шевченка в історії так: «Українські письменники
відразу зрозуміли, що оце явився поміж них отой співець-месія, якого вони
навіть не сподівалися мати».
Тарас Шевченко - символ волелюбства та
боротьби за свободу і кращу долю свого народу. І сьогодні, коли перед Україною
постало стільки викликів, як ніколи важливо не втрачати сили духу і говорити
правду, як це робив поет. Шевченко став рушієм боротьби для свого народу, його слово пробудило
українську націю.
"Наш єси, поете, а ми народ твій і духом твоїм дихатимемо во
віки віків". (Пантелеймон Куліш)
Немає коментарів:
Дописати коментар