«Ще не було епохи для поетів, але були поети для епох…»

    

  22 жовтня 2015 року виповнюється 80 років з дня народження поета і громадського діяча, академіка Національної академії наук України, голови Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка, голови Фонду культури України Бориса Ілліча Олійника.

    Дебютував у літературі 1959 року книжкою-нарисом «За Північним Дінцем». Вже 1962 року світ побачить його перша збірка  «Б’ють у крицю ковалі». Наступне зібрання поезій  «Двадцятий вал» видає, будучи  кореспондентом журналу «Ранок». Його поява остаточно переконала любителів красного слова, що в українську  літературу прийшов поет активної життєвої позиції з проникненням в глибинні пласти народного життя, про місце і роль людини у вирі суспільних процесів, її моральні та духовні цінності. На сьогодні Борис Ілліч – автор понад 40 книг віршів, есе, статей, які, перекладались російською, чеською, словацькою, польською, сербською, румунською, італійською та іншими мовами. Найвідоміші збірки: «Б’ють у крицю ковалі», «Двадцятий вал», «Відлуння», «Сива ластівка», «Дума про місто», «Міра». Основний жанр – поетичний, виступав також у публіцистиці. Борис Олійник – ціла епоха в українській літературі, а його митецька й людська доля – один із яскравих прикладів існування (виживання) поета, людини творчої у тоталітарному суспільстві.

   Борис Олійник —неперевершений лірик, у силу багатьох обставин ще  «не прочитаний» українською спільнотою. Саме в його поезії вчувається отой істинний український поетичний ген, нерв — іронічний, з родзинками гумору, полтавською лукавинкою, споконвічною правдою філософа і сіяча:

Я  все  вам  прощу, побратими 

 і  недруги  вчені,  –

Хай  доля  врожайного  вам 

 надарує  дощу!

Але  не  прощу  і  пилинки

 на  образ  Шевченка

І  зламану  гілку  калини повік 

не  прощу!