Кожен урок учитель
проводить у новому класі, і в кожному класі — різні учні. Є обдаровані, є ті,
що захоплюються твоїм предметом, є байдужі, є такі, які, на перший погляд, не в
змозі його опанувати, але люблять тебе, є такі, що вірять і довіряють тобі, є й
інші. Різні діти, різна частота їхньої налаштованості на твою особистість. Дуже
важливо вірити в здібності кожного учня. Знати їх, вірити і бачити, як кожен
просувається по шляху віри в тебе і пізнання твого предмета.
Учень 5-Б класу спеціалізованої
школи І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням інформаційних технологій та
технологічних дисциплін с. Васильківці Ващишин Назарій бере участь у різних конкурсах, активний,
здібний, розумний, допитливий. У березні-квітні у районі проводився Всеукраїнський дитячий літературний конкурс «Захистимо країну від лиха» на протипожежну та техногенну тематику. Вчитель української літератури Ващишин Ірина
Любомирівна запропонувала Назарові взяти участь у цьому конкурсі. На конкурс
Назар представив свою казку «Неслухняний
онук». Яким здивуванням було для нього,
коли він зайняв у цьому конкурсі ІІ місце. Його запросили для нагородження у м. Тернопіль. 17 квітня в Україні відзначається День
пожежної охорони. З нагоди свята в Управлінні державної служби України з
надзвичайних ситуацій у Тернопільській області провели День відкритих дверей.
Усі бажаючі отримали можливість завітати в гості до рятувальників і
ознайомитися з тонкощами цієї професії. Найбільшу цікавість до роботи
пожежно-рятувальної служби виявило підростаюче покоління. До Управління
завітали учні – переможці
Всеукраїнського дитячого літературного конкурсу
«Захистимо країну від лиха» на протипожежну та техногенну тематику, яких
нагородили призами за кращі роботи.
Спеціально
для переможців конкурсу рятувальники показали спеціальну пожежно-рятувальну
техніку та обладнання, продемонстрували можливості їхнього використання та
розповіли про особливості своєї непростої роботи. Школярі з цікавістю оглядали
техніку та обладнання вогнеборців, багато бажаючих приміряли на себе захисне їх
спорядження – кожен хотів відчути себе в ролі справжнього рятувальника.
Назарій
повернувся дуже задоволений і заявив, що із великим бажанням братиме учать у
різних конкурсах.
Ірина Любомирівна терпляча
і вірить в учнів. Вірить не стільки у свій талант навчити кожного, скільки в
те, що кожен обов'язково опанує її предмет. І якщо вчитель зміг дочекатися
результатів навчання, здавалося б, від найменш здібного учня, тактовно ставився
до цього учня, допомагав своєю вірою в його сили, “не помічав” промахів і вмів
підтримувати перші пpомені зацікавленості учня, то настане мить радості.
