Березень
в Україні часто називають Шевченковим. І це не випадково: щороку навесні
Великий Кобзар приходить до нас новим, неповторним. Тарас Григорович Шевченко – велика і невмируща слава українського народу, який обрав його співцем
своєї історичної слави та гіркої долі, виразником власних сподівань і прагнень.
Під думи народні налаштовував свою ліру Кобзар, тому й оживало в його
полум'яному слові все те, що таїлося в глибині душі народу. Як весна оновлює
природу, так само поезія Великого Тараса оновлює наші душі, закликає бути
чесними і милосердними, щиро любити свій народ, свою Україну.
Тарас Шевченко -
духовний символ України, наш великий сучасник. До нових і нових поколінь він приходить разом із усвідомленням ними дійсності. Із
дитячих літ, неначе святее писання, убираємо ми в душу його полум'яні пророчі рядки. Великий Кобзар і сьогодні незримо
присутній у нашому житті. Український народ свято вшановує пам'ять свого безсмертного Пророка. Звисока споглядає Тарас на Україну, бо безсмертна слава народного поета-патріота.
Актуальність Шевченка не в тому, що він порушив великі й вічні питання
або дав нам відповідь на них. Кожне покоління має самостійно шукати відповіді
на запитання, поставлені часом.
Сьогодні ми
повертаємось обличчям до загальнолюдських цінностей, а отже, й до Шевченка. Він
приходить у наш день. Але ми повинні йти в його час. Лише так між нами і ним
глибшатиме взаєморозуміння.
